Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Тетяна Луківська: Не сполохай мої почуття - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Вам щиро за візит і похвалу
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Вам , Оксано, мої друзі теж так читають моїм голосом, правда, вони його добре знають, може, колись озвучу вірш і буду ближче з Вами.
Оксана Голубева- Чипак, 07.06.2012 - 19:43
Так ніжно, лірично і водночас легко Завжди, коли читаю Ваші твори, мені здається, що я читаю їх Вашим голосом. Напевне це якийсь магнетичний вплив на мою підсвідомість, чи що? Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую щиро. Але ж Ви не знаєте мій голос, чому ж його чуєте.
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Наталю, за аплодисменти і ромашки
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже, Любо, Вам вдячна, що завітали
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Та його вже й не скласти, так просто пересумувала рядочками, дякую, Ліно
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую Вам за таке приємне вітання, Супер!
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Юріане, за візит
irinag, 07.06.2012 - 08:54
Нехай складається у ціле,Любов хай крила розправля, "Моя кохана, рідна, мила,"- Хай кожний день звучать слова. Від Вашого вірша просто лине музика.... Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Вдячна, Ірино, за добрі побажання
Н-А-Д-І-Я, 07.06.2012 - 07:26
Написано гарно, душею... Але з життєвого досвіду знаю: що не робиться, то все до кращого!!Не сумуйте!! Посміхніться мені.. Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую за розуміння, посміхаюся від Ваших слів і вітань
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Чомусь отак, дякую щиро
Олена Іськова-Миклащук, 06.06.2012 - 23:36
Не судіть... Як маленьке дитя,Я розбите - у ціле складаю. хоча хіба лише ці стрічки? тут весь вірш торкається струн душі. ще й звучить як пісня Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Вдячна , Олено, за розуміння.
|
|
|