Мине кампанія. Мине епоха урни
І сей, павлінно-випедрений, час...
Позатихають над обійстям луни,
Ногою пнувши надостанній шанс.
Заляже безнадія вже укотре -
Розтрачені між площами слова.
І розпайована душа на лоти
Піде покірно-чемно з-під стола.
Не допоможе ні мольба, ні совість,
Ні честь - обіцянок пошерхле тло.
І віри стоголосої натомість -
Вітри байдужі, наче помело...
Чому ж отак? Чи ми, чи хтось виною?
Причинно розчахається життя!
У вікна зазирає небо млою
Розпуки, безпоради, каяття...
(13.09.12)
Без надії-таки сподиватись -
Будьмо жити - геть думи сумні!
Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Від того, що закриєш очі - проблема сама по собі не зникне...
Хіба отак - за течією, у човнику псевдоумиротворення...
Дякую! Давненько Вас не бачила)) Рада Вашому візиту!
ЛЮДИ ОБИРАЮТЬ КАНДИДАТІВ У ДЕПУТАТИ, А Я, ЛЕСЮ, ОБИРАЮ ТЕБЕ У ВСІХ СЕНСАХ ЦЬОГО СЛОВА - ПРИЙДЕ ЧАС І ТИ СТАНЕШ ТРИБУНОМ! ВЕЛИКА СИЛА СЛОВА! СКАЖИ МЕНІ, ЧИ ТИ МОРАЛЬНО ГОТОВА?!
Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Олю, в моїх словах - абсолютне розчарування... І не чимось - конкретно, а в переважній більшості... До чого йдемо - таки не знати(((( Природа - прекрасна і досконала, одна втіха - всотувати в себе ту досконалість. Та біль за людську витіювату природу - не згасає...
А трибун - сумніваюсь... Мало в мені сили, мало...
Дякую, Олю, за Вашу щиру руку...
А, може, будем без надії сподіватись?
Чи таки вила брати час уже настав?
Встигли ми всі за ці роки розчаруватись.
Дух боротьби пірнув на саме дно у став.
Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
На саме дно - це точно! Та ще й - у намулі загруз...
Дякую, Крилата! То що - може за вила?