Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Leskiv: На захист молодих поетів (експромт) - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Світлая (Світлана Пирогова), 01.10.2024 - 15:17
Підтримую Вас. Якщо молоді поети попросять звернути увагу на їхню творчість, тоді можна допомогти, а самому нав'язуватися і "клювати" нема резону. Той, хто має талант, при бажанні сам буде удосконалюватися, а кому Бог не дав здібностей, то хоч виправляй щодня, толку не буде. До речі, у нас Клуб, а не Спілка письменників, тому, мають право писати всі, хто бажає.
НАСИПАНИЙ ВІКТОР, 27.09.2024 - 22:17
може й так. заклювати найлегше... є яскраві автори, але і графомани є. крім толерантності має бути конкретика!
на манжетах вишиванки, 26.09.2024 - 16:19
Головне, щоб молодий поет мав бажання учитися, я за роки переконалася, що у декотрих пиха горда - сам знаю. А все інше, правильно, треба тактовно і делікатно зі словом.
Zorg, 25.09.2024 - 18:49
С вашей стороны было плохой идеей подменить кумиров истинных на ложных. Данное произведение должно носить название "В поддержку графоманов", ибо:Поэзия это https://ru.wikipedia.org/wiki/Поэзия Стих это https://ru.wikipedia.org/wiki/Стих Графомания это https://ru.wikipedia.org/wiki/Графомания Напомню, что я высказал свою точку зрения на произведение: Від того полум'я що горить в душі Я віддаю кожну жаринку що б бути з тобою. Я такий як усі, ти мені скажи? Я скажу ти єдина, я в тобі з головою. Те відношення трепетність сум і журба, від годин і до діб чекати тебе. Ти сказала що так, роблять усі, я скажу що чекаю лиш тільки тебе. І летять тисячами приємні слова, невідомі шукають дружину в тобі. Я скажу що не дивлюсь на інших усіх, але я, як усі й не поруч з тобою. Бути б міг унікальним, не таким як вони що не скажеш було говорили усе. Так хотіли й рвались хотіли тебе, але бути з тобою хіба намагались? Я такий як усі, я такий як вони, унікальності нуль і різниці немає. Ми лиш більше знайомі з тобою в житті, І загально нічим відрізнятись не став я. Сумно бути як всі, особливо чекав. Я - б беріг рівно стільки як ти бережеш, я такий як усі виявляється в нас, Особливим для тебе я так і не став. А теперь, дорогой автор, я жду от вас ответ на: 1) Где выдержанный размер? 2) Где рифма? 3) Где образность? Лирика? 4) Где смысловая нагрузка? И, возвращаясь к википедии, процитирую признаки графомании: Страдающий графоманией может сочинять «научные труды» в областях, в которых не разбирается, писать художественные произведения при полном отсутствии каких бы то ни было творческих способностей. Написанное графоманами большей частью банально или даже бессмысленно по содержанию. Только давайте о милосердии и человеколюбии не будем, ибо, милосердие - поповское слово В.С. Высоцкий.
Ну й що з того, що ви поставите ці питання перед автором? Це йому не допоможе писати краще. Коли я тільки починала друкуватись, мені дуже пощастило на критиків. Вони делікатно показували на прикладах усі мої недоліки, тим самим навчаючи мене умінню доносити мої думки до читача. Я не вважаю себе занадто розумною, але я вчителька і знаю, хочеш навчити, умій пояснити і показати, що й до чого. Змайстрювати твір згідно правил віршування можна і без таланту. Інша справа, що цей твір не зачепить, не вплине на читача. То ж треба показати автору шлях до майстерності не грубим словом, а на прикладах. Це моє власне бачення того, як допомагати молодим турувати шлях в поезію
Вы что, взаправду хотите из перепелиного яйца высидеть индюка, или динозавра? Я вам привел кучу доводов, а вы мне про светлый путь графомана. Ей богу напоминаете двух эпичных персонажей сразу. Паниковского с его фразой: Не бейте меня, я хороший! И Кружкина с выкриком в зале суда: Свободу Юрию Деточкину!
Графомания - это психическое расстройство, болезнь! Её нужно лечить, а не поощрять. Я понимаю, что вы захаживаете в поэтический кооператив "Судорога" на смотр местных балалаечников , чтобы своими положительными отзывами усилить симптоматику тамошней фауны. Это ваше суверенное право, но помните о том, чем выслана дорога в Ад. Моё же право писать отзывы бедолагам в стиле: Очередь убогих на парсеки Выгнута, подобно телу змейки. Всё сидят, рифмуют человеки, В парках окупировав скамейки. Как же все они неутомимы, А порою даже и упорны. На лице у всех улыбка мима, Эдакая белая на черном. В этот день осенний и пригожий Я брожу по паркам неустанно И плюю в раскрашенные рожи Этим прирождённым графоманам.
Можливо, ви маєте рацію і я занадто оптимістично налаштована щодо молодих і амбітних, але в моїй професії мене примушували робити з лайна золото ("бо більше ніхто з цими дітьми не справиться, крім тебе") і бувало так, що з лайна, яке страшенно опиралось моїм прагненням, шляхом величезних зусиль дійсно виходило золото всупереч усім законам природи. А тому я завжди вірю в краще і в кожній людині (графоманка вона чи ні) шукаю зерно надії. Але останнім часом в зв"язку зі старістю і її супутніми "дарами"я стараюся читати лише ті вірші, які мене зачепили своєю "изюминкой" і оминаю те, що не вважаю цікавим для себе. До того ж я розчарувалася в своїх вчительських здібностях і перестала вказувати оточуючим на їхні помилки. Дякую, що знайшли час зайти на мою сторінку і залишити комент. Продовжуйте свою нелегку працю з перевиховування тих, кого ви вважаєте графоманами. Я й себе вважаю до деякої міри графоманкою, бо добре усвідомлюю недоліки свого висловлення думок на папері, але вчені кажуть, що розум і талант дитині дає мати, а заслуга батька в цьому - лише якісь нікчемні 15 відсотків. Моя мати була простою, неграмотною жінкою і не мала таланту до віршування. Хоча іноді говорила:"Як би мені та грамотність..."
Золотава осінь на лузі
Мені дуже тяжко йдеться по стежині життя Ніхто допомогти мені не в змозі І навіщо таке воно мені набуття? Я минут 20 потратил на то, чтобы привести пример речевого недомогания графомана. Это ярко выраженная фрагментированная речь, напоминающая агуканье ребенка, которое не связано здравым смыслом. Ещё более интересный пример речевой фрагментации подарил читателям, сам того не подозреавая, Булгаков, описывая потуги Шарикова, помните? "абырвалг, москвашвея, ещё парочку, в очередь, сукны дети". Обходите подобную поросль десятой дорогой, не подпитывайте речевое недомогание убогоньких комментариями. У них своя собственная свадьба - бегают друг к другу, делятся вшами да чесоткой, радуясь при этом приобретённой заразе. Сторонитесь Шариковых, вдруг это заразно!? Надеюсь, я не обидел вас ни словом, ни делом в нашем споре. Низкий поклон вашим прожитым годам и профессии. О. Хвечір., 25.09.2024 - 16:23
Чудовий вірш! Але у другій особі множини наказовий спосіб слова кпити буде кпіть.... https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%BA%D0%BF%D0%B8%D1%82%D0%B8 Leskiv відповів на коментар О. Хвечір., 25.09.2024 - 16:59
Дуже вдячна за підказку, бо шукала та не знайшла потрібний словник.
О. Хвечір. відповів на коментар Leskiv, 25.09.2024 - 17:10
Є ще один подібний... https://uk.worldwidedictionary.org/%D0%BA%D0%BF%D0%B8%D1%82%D0%B8
Zorg, 25.09.2024 - 16:17
Как сегодняшний поэт мелок стал и жалок.От поделок ихних я в шоке до сих пор. Лепят зодчие стихи из дерьма и палок Не желая видеть бред собственный в упор. Скоро солнышко взойдет и по небу птицей Пролетит очередной словопируэт. Эдак с матом в бар войдёт, чтобы позабыться За бутылкою Клико истинный поэт. Это из старого, но в аккурат пришлось.
Відповім теж нафталіновим віршем (він стосувався недолугого пародиста, хоча я пародії люблю, якщо талановиті). Надрукую його тут, на сайті зараз.
|
|
|