привиди наших імен у телефонах
і карти на любов не для мікрофонів
хтось завойовує нові аккорди
а комусь сторі поїзда і сірі платформи
де небо чуже там ділять рік на фази
покажи де шукати нові слова, а не старі фрази
і скільки ще бачити , як небо плаче
ти не показуй сльози їх ніхто не побаче
час вбиває слова варто тільки заснути
а ти хотів її знати але не забути
вітер осінній наповнює змістом
за вікном місто з дощем але не зі світлом
ви так хотіли літати мов птахи
та час подлився на схід і на захід
вона йде з новим не тим що хотіла
та знов озиратись немає вже сили
а ти нові слова ніяк не знаходиш
ти їй все віддав усе що поробиш
і скільки імен у телефоні
та не має того якого не взяти у долі
тримай мене біля себе завтра прийде весна
закриті штори у вікні
літай на крилах бо крила не накриті у сніг
і зранку кава на столі
але не жити життя без жита майже як сон
кому на здачу а хто на двох
