Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Крилата (Любов Пікас): Тебе давно вимолюю у долі - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Крилата (Любов Пікас) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Раз не відкрив моєї суті, то поки що так!
Крилата (Любов Пікас) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так. Трохи іроніЇ!
Ніжність - Віталія Савченко, 10.10.2013 - 22:28
Ото ж десь ходить-бродить, ніяк доріжку не знайде, оту що до тремкого серця через роки та врешті приведе. Гарно написали Любочко, дай Боже аби послання Ваше знайшло того, кого так трепетно чекаєте.
Крилата (Любов Пікас) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую! Хай всі знайдуть те, що шукають!
Крилата (Любов Пікас) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую! Цьом-цьом!
Крилата (Любов Пікас) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Та одного будячка вистачить мені. Одного, але мого!
Крилата (Любов Пікас) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Рада, що забігли!
Патара, 10.10.2013 - 08:59
Це вже мене дістало!Де це ти бродиш, згубо?!! Сил залишилось мало, Вже б колупала грубу. Сватають інші часто, Ледь відбиваю атаки... Трішки ще жду і БАСТА, Не Пенелопа з Ітаки!!! Звідки черпала сили, Щоб Одісея чекати?.. Де ти блукаєш, милий?.. Холодно, йди до хати!!! Лягло на душу... Крилата (Любов Пікас) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Розсмішили. Саме з таким настроєм і чекаю!
Крилата (Любов Пікас) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щось таке прийшло!
Крилата (Любов Пікас) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Воно у мене велике. Пора б уже і вцілити!
валькірія, 10.10.2013 - 00:08
Так довго в долі ти його вимолюєш -Свого коханого, Любов'ю серденько твоє зневолене, Хай диво станеться! Над вами неба синь ось-ось розвидниться, Пошле вам милості, Бо ж дивовижно є - спивати ніжності, В ній розчинитися. Його ти поглядом могла б запестити Аж до потьмарення, В солодких маревах, мов птах, воскреснути Десь по-під хмарами. Йому з'явися ти яскравим променем, Дарунком вічності, Від божевільності чуттів наповнення Він весь засвітиться. Душепроникнення не вбити відстанню І заборонами. Вам треба звикнути - кохання істинне - Поза кордонами! Ти окунаєшся у ночі місячні В чуттєві спогади... Не серці висікла йому освідчення Й подяку Богові! Крилата (Любов Пікас) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Такий чудовий вірш! Спасибі велике!
Ліза Луківська, 09.10.2013 - 23:12
вірш - гарний. Ви дуже щира людина - так що Вам пощастить зустріти гідного Вас, який доповнить Вашу творчу натуру чимось своїм неповторним і особливим...
Крилата (Любов Пікас) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Було би добре! Дякую.
|
|
|