Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Ірина Кохан: Спить горіх… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Юліанка Бойчук, 06.04.2014 - 20:55
моя хороша...так сумно...Мій горіх старший від мене вдвічі і для мене він справді живий і мудрий..дуже зачепив твій вірш...
Ірина Кохан відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
І вмене горіх вже був дуже старий.... ...та все одно так його шкода.... Від душі дякую,Юліаночко,за розуміння і теплі слова! Ірина Кохан відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...у Вас дуже чутлива душа! Щиросердно дякую Вам за відгук!
Окрилена, 06.04.2014 - 04:01
Стільки весни у цих рядочках і зелені, і суму. Контрасти показують сильні сторони життя, але й неминучі... У мене збереглися спогадів про горіх, терпкий смак і досі нагадує незворотність подій.... дякую
Ірина Кохан відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Від душі дякую Вам,Наталко,за розуміння! Завжди рада Вам!
Наталя Данилюк, 05.04.2014 - 17:14
Пам'ятаю цей щемний вірш... А в нас нещодавно зрізали горіх - такий кремезний і розкішний!. Сумна і зворушлива історія...
Ірина Кохан відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую,Наталочко,за розуміння! Мені здається,що в дерев,як і в людей,теж є душа....що вони так само люблять і страждають....
Михайло Гончар, 05.04.2014 - 00:04
Насправді, цей вірш не зовсім про горіх...А тому удвічі сумніше."Над вымыслом слезами обольюсь..."
Ірина Кохан відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Насправді писала про горіх,який красувався під вікном,і без якого я не могла уявити свого двора....а тепер(вірніше минулої весни) він всох....так шкода.... Щиро дякую Вам за відгук! Сокольник, 04.04.2014 - 23:51
Дуже сумне. У мене десь "в темі"- http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487397
Ірина Кохан відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую за розуміння! Зайду почитаю!
Янош Бусел, 04.04.2014 - 22:32
Що це ми, ви і я,- про неживу й живу природу...Певно,- весна відкрила очі...
Ірина Кохан відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
О! Весна відкриває і очі і серця.... Щиро дякую,що не забуваєте!!!!
Ірина Кохан відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
....розумію.... Дякую,що завітали!!!!
вчитель, 04.04.2014 - 22:05
Дуже вишукана мова...І хоча вірш наповнений до щему смутком, але все квітує і горіх спить (почив)...Гарно...
Ірина Кохан відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиросердно дякую! Завжди рада Вам!
Ірина Кохан відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так боляче,коли помирають дерева.... Щиро дякую за розуміння,п.Олечко!!!
Ірина Кохан відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Мені чомусь так шкода дерев... Особливо коли з ними пов'язані спогади....найкращі роки життя...Щиро дякую Вам за відгук! |
|
|