У тебе загострення
осінні хронічні хвороби.
У нас за лаштунками - чиїсь світові порти,
ти знаєш, цією осінню нам буде добре,
кожному поокремо,
а, в принципі, чому б і ні.
Ти - патологія моїх осінніх ранків,
моя хвороба, яку я в собі ношу,
у твоїй голові - недоношені, ще теплі світанки.
Рахуй дві осені,
і я, можливо, тобі прощу.
Ти - паталогія моїх нервових памфлетів,
запущена рима моїх віршів,
я чекаю сигналу про порушення моєї безпеки,
а сирена давно вже зірвала свої голоси.
