Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Ірина Кохан: Старий дідусь з дитячими очима… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Артем Богуславський, 29.01.2015 - 15:52
Промовчати не можу, а додати вже нічого...Просто дякую за вірш і за почуття! З повагою АБ Ірина Кохан відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Від душі дякую Вам! Дуже приємно!
Ірина Кохан відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ні,я тільки вчуся... Щиро-щиро дякую Вам за теплі слова! Ірина Кохан відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиросердно дякую! Дуже рада,Оленко,що тобі сподобався вірш!
Ірина Кохан відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Сама по собі самотність гірка,а що вже говорити про самотню старість... Щиро дякую,п.Таню,за розуміння! ОЛЬГА ШНУРЕНКО, 13.01.2015 - 08:21
У цьому творі так майстерно змальований портрет старого чоловіка. Так тонко переплітаються пейзажні мотиви з описом життя людини. Тут не тільки риси обличчя, а й глибинні почуття, історія реальної людини, з одного боку, і узагальнений образ чоловіка, який прожив нелегке життя…
Ірина Кохан відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Олечко,щиро дякую Вам за такий детальний аналіз мого вірша! Дуже рада,що він Вам сподобався! Lana P., 13.01.2015 - 01:18
Його роки,немов дозрілий сонях, Зерном налитим хиляться за тин. Гірчить самотність в серці полином.... -сонячні зернинки. Дуже чуттєво! Ірина Кохан відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Від душі дякую Вам,Ланочко,за відгук! Рада Вам!
Відочка Вансель, 12.01.2015 - 21:27
Іриночко!Так чуттєво!Та у Вас навіть пейзажна лірика якась жива!Цьом!
Ірина Кохан відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Надзвичайно приємно від Ваших слів,Відочко! Щиросердно дякую за таку високу оцінку! Ірина Кохан відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так,це минулорічний вірш.... Дуже рада,що пам'ятаєте його! Щиро дякую! Ірина Кохан відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиросердно дякую,що читаєте!
Ірина Кохан відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Сумно...самотня старість - це страшно...і гірко... Щиро дякую Вам за відгук! Валентина Курило, 12.01.2015 - 12:17
Всі ми прийдемо туди. В старість. Це сумно, але неминуче. Вірш проймає.
Ірина Кохан відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро Вам дякую за розуміння!
Н-А-Д-І-Я, 12.01.2015 - 08:12
Немає слів, щоб щось додати... Сумна сторінка людського життя.. Ніхто не знає, що його чекає на старість..Щемно і правдиво, Ірочко! Ірина Кохан відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Від душі дякую,Надієчко,за розуміння!
Ірина Кохан відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Допомагаймо,Наталю! Все вірно-сьогодні хтось старий,а завтра вже й ми....час летить невблаганно....Сердечно дякую Вам за відгук! Ірина Кохан відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Пожив...та шкода,що лишився один на один зі старістю....
Анатолійович, 11.01.2015 - 23:29
Немає слів... Страшно уявити себе на його місці - самотнього, немічного, без рідних і близьких, за крок до гіркого фінішу... Хай Бог милує від такої долі і його, і всіх людей!
Ірина Кохан відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так,самотня старість страшна.... Та скільки таких от людей є на білому світі,ходять поруч нас,намагаються посміхатися,робити вигляд,що у них усе добре.....а лишаючись на самоті тужливо вдивляються у вибілену порожнечу....Щиро дякую Вам за відгук! |
|
|