Я не знаю живий ти чи ні,
Особисто для мене, однаково,
За тобою, звичайно, не плакала б,
Очевидний твій вклад в цій війні.
Хоч ворожий, чужий ти мені,
Та мороз пробіга в мене шкірою
(Бо я щиро у Господа вірую)...
Як живеться тобі у ці дні?..
Як це жити і знати, тебе,
Проклинає уже стільки люду,
Як біблійного того Іуду?..
У душі тебе це не шкребе?..
Хоч... де взятися чистій душі
У брудному гебешному тілі,
Ви на людях пухнасті і білі,
Наодинці гребете куші...
Не бажаю я смерті тобі,
Бо грішити аж так не бажаю,
Смерть привів ти до нашого Краю,
Відпокутуєш ще, далебі...
Классно, найти виноватого в своих косяках, правда Пани Па? Здорово! Молодцы!
Патара відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я вже говорила, Лєн, що на політичні теми я з Вами сперечатися не буду... Я пишу те, що щиро відчуваю. Вам заборонити думати інакше не можу та й не хочу.
Патара відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Є, звичайно, але не Порошенко розв'язав бійню в Україні... Цим Порошенко і відрізняється від путіна, що йому таки можна ставити запитання, не факт, звичайно, що отримаєш відповідь, але запитати МОЖНА.
