Дістали мене почуття, що не мають причини,
Дістала мене і байдужість нещира твоя,
Адже окрім нас усі бачать, відверто говорять,
Що в партії серця у нас зараз йде нічия...
Ти скажеш, що ні, всім здається, омана
Їм очі закрила, бо байдуже, я повторю:
Нехай навіть з іншою будеш ти поруч,
Тебе все-одно я люблю...
Ми разом щасливі, у нас все на диво прекрасно,
Ти серце моє покорив, я твоя навіки...
З тобою нарешті пізнала я, що таке щастя...
Та ранок розбив знов ущенти думки...
Тебе увісні я останніми тижнями бачу,
Проте, як на мене, усе це наслилось дарма...
Повір, за тобою давно я вже більше не плачу,
Хоч інколи гірко від того, що досі сама...
Ти знаєш, змогла я себе знову взяти у руки,
Я ж сильна, тож зможу усі перешдоки пройти...
Колись зрозумієш, що бути без мене - це мука,
Але в моїм серці вже будеш далеко не ти...