Спів наповнював тяжке буденне життя Вікторії яскравими кольорами. Дівчинка мріяла співати на великій сцені та дарувати всім тепло своєї безмежної душі. Віка нікому не розповідала про свою мрію, бо сумнівалася, що хтось її підтримає. Батьки не знали чим займається донька поза домом і звинувачували її в вільнодумстві та називали неробою. Сім'я жила тиим, що вирощувала городину. Саме цьому навчали батьки Вікторію та сподівалися, що в майбутньому вона вийде заміж за простого роботящого парубка і буде мати власне господарство. Донька не перечила батькам, але все одно понад усе хотіла співати.
Якось голос Вікторії привернув увагу самої злої чаклунки. Королева темноти завжди отримувала те чого хотіла, тому вирішила відібрати талант Вікторії. Тим паче, розмірковувала чаклунка, дівчина не варта такого дивовижного подарунку долі, бо не використовує його. Вікторія якраз збиралася додому, тому не помітила відсутності таланту... З’ясувала це бідолашна наступного дня. Дівчину охопив розпач та жаль до самої себе, світ втратив для неї всі свої кольори. Тепер ніхто не бачив посмішку на обличчі дівчини.
Рано-вранці Вікторія сиділа в лісі на змоченій росою траві і тихо плакала. Саме тоді її побачив хлопець, який приїхав з міста в гості до своєї бабусі. Парубок давно шукав собі наречену і ось, здається, знайшов. Йому сподобалась легкість та тендітність дівчини, її мокрі, але такі щирі очі, її густе чорне волосся, яке м’якими хвилями спадало до самої землі. Юнак підійшов до незнайомки і вони зустрілися очима - це було кохання з першого погляду.
Щасливішої пари годі було й шукати. Життя Максима та Вікторії нагадувало казку... Особливо після народження гарненької донечки! Одне тільки не давало спокою Вікторії: бажання співати. Максим, будучи уважною людиною, багато разів питав у дружини чому вона сумує, але не отримував відповіді. Одного разу Віка не витримала і все розповіла. Максим обійняв свою дружину та пообіцяв повернути їй талант.
Наступного дня чоловік, попрощавшись з коханою та донькою, вирушив на пошуки злої чаклунки. Дорога відчайдуха не була простою. Спочатку Максим йшов широкою, довгою стежкою, та поволі на його шляху з'являлися невідомі рослини, які боляче били лице, роздирали тіло. Чоловік не звертав на це уваги, бо перед ним майоріло обличчя жінки, сумної та з’їденої горем. День поволі закінчився і, коли чорноока красуня Ніч закружляла зоряним небом, Максим побачив те чого ніколи не бачив:в глибоких заростях танцював чорт з червоними, наче вогонь, очима, а навколо нього скакали чаклуни та чаклунки . Максим зібрався і тихо пройшов повз нечисту силу,та пригоди на цьому не скінчились. Раптом дерева, що стояли зовсім непорушно, ожили і, махаючи своїми довгими гілками, які були схожі на протягнуті людські руки, помчали за чоловіком. Максим не був богатирем , але наповнене коханням серце надало тілу сили і змусило його з великою ненавистю ламати гілки дерев. Нарешті чоловік вирвався вперед. Він йшов дуже довго, і коли нарешті подолав тяжкий шлях, не повірив своїм очам: все навколо літало в повітрі, навіть дерева,вітер ревів від болю, руйнуючи все на своєму шляху. Керувала усім цим жахіттям саме та зла чаклунка, яка забрала талант у Вікторії. Спочатку Максим зніяковів і кілька хвилин стояв, мов стовп. Мабуть, і закінчилось би все дуже прикро, якби чоловік вчасно не згадав погляд батька, наповнений впевненістю, і його тверді слова про те, що світло поглинає темряву. Чоловік зрозумів як чинити далі:він вийняв з кишені сірники і запалив одного. Чаклунка, стогнучи від болю, почала гаснути, а з нею і весь морок, який панував навколо. Лише талант Вікторії не згас, бо належав чистій невинній добрій дівчині. Максим сховав його в коробочку з-під сірників і попрямував додому. Тепер йому нічого не загрожувало:прозоре небо дарувало прохолоду, а Сонце зігрівало лагідними промінцями.
Коли чоловік повернувся додому, то відразу відкрив коробочку і талант нарешті знайшов свою власницю. Вікторія щодуху заспівала і своїм чарівним голосом змила все горе зі своєї душі. Вона вже не боялася рухатись вперед, задля досягнення своєї мрії, бо якщо Бог робить тобі подарунок, то ти маєш зробити все можливе, щоб омріяне здійснилось.
ID:
610500
Рубрика: Проза
дата надходження: 01.10.2015 00:32:59
© дата внесення змiн: 04.10.2015 14:40:31
автор: Вікторія Сінкевич
Вкажіть причину вашої скарги
|
