Одного разу настає період,
Коли в житті усе йде шкереберть.
Усе, про що ти знав і в що ти вірив,
Розвінчує лише один момент.
Хто ввічливим був завжди – поза очі
Розказує неправду й не моргне.
А всі, хто до інтриг таких охочі,
Одразу зрадять, хвилька не мине.
І свідчить все це про людську натуру,
Авжеж на сором, не на користь їм.
Багато наробити можна здуру,
А визнати вину дано не всім.
Нехай говорять, що ж ти тут удієш,
Коли так хочеться розмов пустих.
А той, хто небайдужий, зрозуміє,
Що не вартує гніватись на них.
Одній людині іншу не змінити,
Не варто витрачати сил дарма.
А світлий намір важко оцінити
Комусь, у кого зовсім їх нема.
Тож прислухатись треба дуже пильно,
Бо раптом зачаївся недруг десь.
Якщо чинити мудро і спокійно,
Зійдуть зусилля їхні нанівець.
У кожного в житті свої проблеми,
У всіх є рідні, друзі й вороги.
Потрібно лиш знайти таку систему,
Щоб все вам завжди було до снаги.
