Я жива! І дихать вільно.
Нарешті знову я жива?!
А час іде собі повільно,
Всю міць утратили слова...
В безумстві криється свобода,
Дитячий світ в вирі думок.
Натхненням сповнена нагода,
Життя прониза кожен крок.
Відверто прагну я відчути
Той дотик вічного буття...
Болі хочу я позбутись,
Що супроводжує життя!
Ні, не убити в мені волю,
Світлий погляд не зачорнить.
Я не виню обрану долю,
Лиш божевільні вміють жить.
Я жива! Я божевільна!
Я відчуваю біль - жива!
Наповну спущені вітрила,
Та води в пустелі не бува!