Він просто не зміг буть рабом,
Сміливо сказав своє слово!
На Стуса пішли стусаном,
На вірші вдягнули окови.
Неволили в стінах гнилих,
Зривали душі його цвіт,
Прокляття господнє - на них,
А Стус зазвучав на весь світ!
Червоні боялися сонця
І свіжого подиху думки,
А Геній з неволі віконця
Творив для свободи малюнки.
Спливали рядки за сльозою,
Колеса глухі стукотіли...
Не вкриється сплав цей іржою:
Й розп’ятий поет має силу!
Гарний вiрш, Людмило. Дiйсно, Василь Стус дуже талановитий поет. Хоч народився вiн на Вiнничинi, у Гайсинському районi, але у дитинствi i в молодостi жив у нашiй Донецькiй областi, у мiстi Донецьку i зробив великий внесок у лiтературу Донецького краю.
Тiльки може вам 3 рядок, аби римованiше звучало, трохи змiнити - "Назвали лiтературним шкiдником".
