****
Дихає осінню вітер
В теплій вечірній зорі.
Падають стомлені літом
З дерева календарі.
Де ти, моя ідея
З поглядом свіжих злив?
Пензля твого акварелі
Варті захоплених слів!
Слова твого тремтіння –
Гра павутинок тонких.
І, мов вечірні тіні,
Кроки твої легкі.
Довго чекаю на тебе,
Дотик твоїх долонь. –
Синє осіннє небо
Спить від землі осторонь…
З дерева падають тихо
Жовті календарі.
Радість моя і втіха,
Знай про чекання мої.
12.09.16., (18:34)
