Уявити, що світ красивий
не потрібне рожеве пенсне.
Лише вірити - після зливи
буде сонце - ще більш ясне.
Зловиш краплі, мов жар гарячі,
коли небо проплаче жалі
і відчуєш, або побачиш -
відриваєшся од землі.
І стоїш на зупинці “Світло”,
притискаєш щасливий білет
у ожинове, терпке літо -
де кульбабове крем-брюле...
***
Божевільно красиво світом
обіруч із Тобою іти
і наснитись пахучим літом,
і бузком у Тобі цвісти...