Я дивлюсь як промінь сонця потрапляє на шкіру.
Ти втікаєш від нього.Закриваєш обличчя рукою.
Шепочеш:"Все буде добре!".Та не втрачаєш надію.
Я знайшов своє щастя.Воно як дві краплі схоже з тобою.
Нехай весь світ зупиниться на одному моменті.
Нехай час не говорить, а просто мовчить.
Зараз ми вдвох.Ми одні на цій дикій планеті.
Тільки старенький каштан як і тоді шелестить.
Всесвіт тримає наші, спітнілі від хвилювання, долоні
Гортає сторінки.Відкриває якусь навмання.
Формально ми в нього в гостях, а насправді в полоні.
Нікуди бігти.Рано чи пізно всі стануть рабами життя.
Пригорнись до мене та тримай мою руку міцніше.
Подивись як на небі все купчаться хмари.
Я кричатиму з кожним разом гучніше й гучніше.
Тільки почуй.Тільки прийди й залікуй мої рани.
Ти щоночі з'являєшся в кожному зі ста моїх снів.
Проникаєш в свідомість прямо як телепат.
Стаєш героїнею всіх цих банальних віршів.
Королевою ніжних, ліричних цитат
Кожен сам знімає свій фільм про життя.
На екран висвітлює все наче медичний рентген.
Який би сюжет не писали нам небеса.
Всеодно в нашому фільмі прийде хепі-енд.
