Час йде так тихо, майже непомітно,
Одноманітно чи різноманітно.
Крокує не чекаючи на дозвіл,
І створює для світу новий розділ.
Спостерігає мовчки він за нами,
Не створює ні гамору й реклами.
Щоб ми зробили вибір лиш чекає,
І не втручається, не заважає.
Бо тільки ми розігруємо драми,
Чи щастя творимо нові програми.
Сценарій пишемо на власний розсуд,
І рідко так зважаємо на осуд.
А час, він не втручається у дію,
Лиш лічить за подією подію.
Нечутно сторінки перегортає,
Секунди мить на волю відпускає.
