Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Окрилена: Друг - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Наталя Данилюк, 03.03.2018 - 18:38
Чуттєво і обнадійливо - ніби спроба заспокоїти чиєсь неприкаяне серце... Дуже гарна поезія! Зі святом Вас, Наталочко, з Днем письменника! Хай щедро римуються почуття!
Окрилена відповів на коментар Наталя Данилюк, 03.03.2018 - 22:04
Дякую, Наталочко! Вітаю , навзаєм! Бажаю творчих ідей і нових звершень
Радомір, 10.02.2018 - 19:36
Сподобався, гарно писано... Метафора класна! - ...стільки загубилось якорів...
Дуже добре з методикою цією знайомий,хоча хто б знав, ми кожен день нею послуговуємось підсвідомо...а можна й удосконалюватись))
НЛП наприклад, чітко окреслює ту ж методику... Дружня рука, 01.02.2018 - 19:17
гарно ... пісня студентських років) ... і про слова в кишені правда ... але іноді слова не достатні ... і кишені порвані)
Окрилена відповів на коментар Дружня рука, 01.02.2018 - 19:28
Дякую ! Приємно, що подали свою дружню руку і поділилися свої враженням А слова - іноді буває, що проростають і навпаки... Валя Савелюк, 28.01.2018 - 21:16
щось легке і гарне справді повернулося з цими рядками... ніби теплий назустрічний вітер здіймає вільні коси, що відросли за зиму, і здається, що то відросли і розправляються крила тепле і світле враження від цього прекрасного Вашого вірша - впізнаю Вас - десь там, де були незабуті мною каштани Ваші, що «…багряніють у пожежах, у різні боки – іскри-кожушки…» скоро буде весна...
Окрилена відповів на коментар Валя Савелюк, 01.02.2018 - 19:14
Дякую щиро і тепло! Так , весна вже мариться мені у снах (переслідує вода, в хорошому розумінні - в кольорі, у звуках і переживаннях. Хоч щось та є постійний натяк на воду у снах).Вірите, я вже писала відповідь Вам, але щось стало на заваді і не відіслала. Тому ще раз відписую із задоволенням про крила - виявляється що коли прослідковувати обриси лопатки пальцями аж до кісточок спереду грудної клітки (так звані кістки, що посміхаються) можна налаштувати руки на крила. Тобто, щоб руки стали легкі і невагомі. От таку ала практику. Не знаю чи зрозуміла написати, але ваші слова мені нагадали це. Дякую Окрилена відповів на коментар Анатолійович, 26.01.2018 - 23:09
Дякую Вам! Це метафора емоції суму, чи туги. Як кажуть психотерапевти, варто подружитися з тим, що Вас лякає. Свого роду примирення із самим собою. Проте, в мистецтві цінується емоційність, провокативність, те, що збурює. Написала під впливом роману Фленегана Ричарда, лауреата «Букерівської премії»2014 року «Вузька дорога на далеку північ». А також улюбленої пісні "Друг" (Океан Ельзи). Просто раджу Вам і всім цю книгу
|
|
|