На небі хмари, блискавка і грім
І наступає сива, чорна днина.
Стара мати збилась з ліку днів,
Бо там, на сході, бореться її дитина.
О, мамо рідна, ти мене не жди,
бо я вже з світом білим попрощався.
За чорную хустину ти мене прости
З Україну і за тебе, мамо, в небеса подався.
Пробач матусю за доленьку таку,
Пробач, що небеса мене забрали.
В саду твоїм трояндою я зацвіту
Прощай, пора мені, у мирі спочивати.
