На побажання пана Олекси Удайка, який принципово не сприймає мови, на якій розмовляє пуйло, переписав свій експромт «Девчонки, вы это всерьез?», нашою рідненькою, батьківською мовою)…
Прочитав пост:
«Девочки которые пишут что у них самая любимая пора года ОСЕНЬ они это серьёзно ????????? Какая им осень нравится больше????? Которая с затяжными дождями или которая такая туманная как сегодня ?????????? а если им нравится тёплая осень то то не осень, то ЛЕТО .... а я люблю ЛЕТО и ВЕСНУ позднюю и ОСЕНЬ НО только когда тепло....а это всё – ЛЕТО!).... » – погодився з даним ствердженням))
«Дівчата, ви це жартома?»
Дівчата, ви це жартома…
А може ви випили пива?
І сниться вам осінь/зима
Хурделиця зла, а чи злива?
Все небо в обіймах у хмар –
Неначе життя у коморі
Ніяких не вистачить чар
Щоб сонце було у фаворі
З закритими щільно дверми
Пітьма де з п’яти до восьми?
Три пари вдягнути рейтуз
Лишивши душевні сум’яття
Пальто натягнути й картуз
Забувши про літні всі плаття?
А озеро, річка, а море…
Ваш пляж під холодним дощем?
Чекаємо осені з болем
Надіємось справитись з горем
І серця гамуємо щем))
05.11.18. М.К.
Російськомовний варіант «Девчонки, вы это всерьез?»
Дякую, пане Микол-о! Прохання - що "моэ" -таки уволили... Тільки не відносьте мене до розряду (касти - слово, що не любить занг) трасвеститів! Мені вистачить того, що Ваша Раша на СТИХИре кличе "мя девченкой"... Я - "мужик", ще й як мужик, Микол-о! Відтак у родовому відмінку - "пана Олекси Удайка".
А за віршик - ВЕЛИКА ДЯКА! Гарний у моєму коханому афібрахії ввесь і на любиму мною тему:
Жінка - це Весна,
Як музика красна:
Подавай їй Осінь,
Ту, що Літом зветься,
Те, що їй попросим,
Те - що заманеться!
доброго вечора, пане Олексо....а мені чомусь здавалося, що прізвища з закінченням на "О" - НЕ ВІДМІНЮЮТЬСЯ?!....Хоча, це Ваше прізвище і Вам краще знати)....виправлю)....дякую за відгук, за оцінювання
Дякую, пане Микол-о! Прохання - що "моэ" -таки уволили... Тільки не відносьте мене до розряду (касти - слово, що не любить занг) трасвеститів! Мені вистачить того, що Ваша Раша на СТИХИре кличе "мя девченкой"... Я - "мужик", ще й як мужик, Микол-о! Відтак у родовому відмінку - "пана Олекси Удайка".
