І навіть, якщо
Ти виходиш за межі ріки…
І раптом тебе відпускає призначена бронь ця…
І навіть якщо протікає крізь пальці руки
Таємне проміння
брунатного дикого сонця…
І кожен блукалець
З’являється у множині
В садах, де цвітуть почергово магнолії й сливи…
…тримайся за воду приблизно на тій глибині,
Де риби ще теплі
і майже космічно красиві
Завжди дивуєте своєю неймовірною образністю.Не все вдається розшифрувати,та це не так і важливо.справжню поезію не можна розкласти по поличках і все скрупульозно пояснити.Завжди з цікавістю і задоволенням читаю Ваші твори.І з Вашого дозволу отакий жартівливий віршик:
Скажу по секрету - я заздрю поету,
Який може так напустити туману,
Що не розшифруєш,сказати відверто,
Про що він щебече, але чомусь гарно...
́ 
