Здається, що немало пережила,
Та певні рани досі ще болять,
Я пам'ятаю як я вовком вила,
І як навчилася людей прощать.
І як проходило все, з часом,
Як певні висновки робились,
Та як любов горіла й згасла,
І як я з цим усім змирилась.
Здається то було все не зі мною,
Тому що так хотіла хепі-енду,
А все мінялось та здавалось грою,
Я тільки лиш приймала правду.
Колись закінчиться то все, мине,
І я відчую світло, що у серці,
І може хтось і не впізна мене,
Та знатиму, що там відкрита дверця.
(червень, 2020)
