До нарколога звернувся
Не старий ще пацієнт:
-Був би, лікарю, загнувся,
Врятував один момент:
Підвернулась молодиця,
А було погано - край!
Дала віскі похмелиться,
І відчув я, що є рай.
Лікар каже: -Тут все видно
(Зразу зник весь оптимізм),
Як п’яниці, вам не стидно,
Згубить вас алкоголізм.
Такі люди всім огидні,
Викликають масу бід,
В вас хвороба очевидна
Це страшніше, як КОВІД,
Якщо хочете ще жити,
Бо не буде вороття,
То негайно киньте пити –
Це продовжить вам життя.
-Правда, лікарю, терпів я,
Думав, буду вже в труні,
Бо цей тиждень, що не пив я,
Роком видався мені!
То чи варто отак жити,
Де приходить каяття?
Якщо мучитись, не пити,
То нащо таке життя?
Це я вам п'ятірки поставив, захотів відновити справедливість) але не спрацювало, так і залишилося 4.9. Є тут такі (щирі) я їх називаю ображенні)
Катерина Собова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Олеже, за теплі слова, кожен має право поставити свою оцінку, не всім може сподобатися твір. Найвища оцінка для мене - ваші щирі, доброзичливі коментарі, за що я всім безмежно вдячна!