на власній ще свіжій холодній могилі
танцює з нічийною тінню двійник
ховає у темряві каптура лик
північного вітру стихаючі хвилі
здіймають торішнього листя вихри
на криволінійних порожніх узбіччях
розламів колишніх кадастрових плям_
>
в повітрі – луна резонансу нестям
на сіру палітру вповзає зелене
у безвість ревуть псалмоспіви сирени
блаженна байдужість / цікавість ворон
гілкується збуджений струмом нейрон
гойдається маятник між полюсами
між чорним та чорним на нитці кривавій_
>
снів віщих флешбеки безжально яскраві
латиниця титрів на тлі миготить
колюча озима / свинцева блакить
серцевого м’язу притишений поступ
відсутністю ритму тобі натякає :
до криків архіву погоджено доступ
у тиші_ за ночі свідомості краєм_
