Буває в нас таке що ми не щирі
Ховаємо в душі розквітлі почуття
І літні спеки добряче вже втомили
Гірким смаком війни наповнене життя.
А в ньому суцільні загрози
Не тільки у небі але й на землі
Втрачаємо близьких і котяться сльози
Чому не догледіли, не вберегли.
До дна ще не випита чаша терпіння
Та силу уже набира океан
Дай Господи Боже ще трошки везіння
Щоб знищити орків як нищить усе ураган.
Буває що щастя тобі озоветься
Приїхав на день твій ріднесенький син
І Сонце крізь хмари проллється
Тією усмішкою як робить це він.
12.07.2022
