Багато з вас стикалися з проблемою в мережі Фейсбуку щодо блокування сторінок чи видалення дописів. Така практика поширена у всіх соціальних мережах і направлена на попередження поширення негативної антисоціальної інформації. Це дуже великий за змістом і розміром перелік, має убезпечити інформаційне середовище від поширення усякої гидоти, тобто це певний запобіжник.
Як це працює на практиці. Ви можете розмістити на своїй сторінці будь який матеріал будь якого змісту і його побачить спільнота в межах ваших друзів, тобто як кажуть бульбашки. Якщо ваш допис припав до душі комусь з ваших друзів і він вирішив його поширити, то ваша бульбашка об’єднується з його бульбашкою в межах чисельності його друзів. І так продовжується, так би мовити до безконечності….
Якщо ж своїм дописом ви кого зачепили, тобто він йому не сподобався, то він має право поскаржитися. Для цього вверху допису є три крапки, клацнувши по яких відкриється діалогове вікно і вибирається дія – «Поскаржитися на допис». Клацнувши по цій дії ще раз – відкривається перелік підстав для оскарження. Зверніть увагу, що такі три крапки є і біля кожного коментаря. Тобто можна скаржитися як на допис, так і на коментарі.
Фейсбук (працівники офісу) розглядають отриманий сигнал і приймають рішення щодо відмови чи задоволенні скарги. А ви отримуєте попередження, що ваш допис суперечить встановленим стандартам в частині того-то і видалення, а може ще і блокування сторінки, тобто «бан». А автор доносу отримує своє задоволення.
Але є одне але. Офіс отого фейсбуку, який опікується інформаційним простором серед язичних, розташований в маскві і працюють в ному місцеві язичноволодіючі і вони є, я переконаний, співробітниками ФСБ. Адже соцмережі це безкінечне джерело інформації різноманітного характеру.
Тож вони видаляють і банять будь які дописи в яких є щось негативне, образливе, на їх думку, щодо наших клятих ворогів. В умовах цієї кровопролитної війни, коли українців, катують, ґвалтують, калічать і вбивають, коли третина України в руїнах ми позбавлені навіть права називати речі своїми іменами, бо це зразу розцінюється ними як розпалювання ворожнечі. Абсурд не має меж! Не московіти, своєю пропагандою, своїми кривавими злочинами породжують ненависть, а ми. Та це теж один із способів ведення інформаційної війни. Тому блокується будь який негатив щодо агресора і їх поплічників.
Ще якось зрозуміло коли блокується допис за вживання привичних для нас історично-виразних назв цієї наволочі. Але останнім часом фейсбук вже перепльовує самого себе. Так , буквально вчора я поширив спогад дворічної давності де було два десятка світлин з саду і городу в заголовку якого написав, дослівно – « Фейсбук нагадав яке було у нас мирне, щасливе життя. А потім прийшли асвабадітелі щоб нас від цього всього денаціфіціровать і демілітарізіровать… Та горіть в пеклі і будьте прокляті московіти навіки! Амінь!»
Буквально через пів дня допис вилучили за розпалювання ненависті. Попробуйте самі зрозуміти самі, що вони чим думають. Адже вони вже самі її розпалили так, що ми готові їх на куски рвати…
В одному з віршів я написав, що українці вимагають карати смертю зрадників і злочинців. Вірш видалили, розцінивши це як заклик до насильства. При оскарженні цього рішення виявилось що фейсбук допускає подібні заклики стосовно терористів.
Тому той факт, що Європарламент визнав Росію державою-спонсором тероризму, а Верховна Рада України визнала московію державою-терористом потрібно брати на озброєння при оскаржені подібних рішень.
Оскаржувати такі дії фейсбуку треба однозначно, навіть якщо їх не візьмуть до уваги. Впродовж кількох років підряд я оскаржував видалення з сторінки світлини Степана Бандери і присвяченого свого вірша, ніби то за його співпрацю з нацистами і тероризмом. Врешті-решт фейсбук вимушений був визнати свою неправоту і навіть вибачився, хоч дописи і не відновив. Тож в цьому році, дописів до дня народження провідника(1 січня), блокування і видалення вже не було.
Та враховуючи, що під час війни зросла як кількість дописів, так і їх вилучень, фейсбук обмежив розгляд скарг посилаючись на ковід і зменшення персоналу. Та це відверта брехня. Правда в тому, що кількість дописів проти тої наволочі виросла в рази. Вони просто тупо їх вилучають і не дають можливості оскаржити дії. Тож давайте додамо їм роботи . Направляємо теж активно скарги на дописи, які спрямовані проти України, патріотичних сил, армії, наших символів. Алгоритм дій я описав на самому початку.
І на закінчення, хто ж скаржиться на наші дописи? Якщо ваш допис ніхто з друзів не поширив, то ця наволоч однозначно є в вашому оточенні. Якщо допис поширили, то з чийого оточення сексот сказати важко, та не треба думати, що це хтось з боліт. Він тутешній. Тож можна дати йому вичерпну характеристику, - він з числа тих, кому какая разніца, він не має мізків і є глядачем єдиного телемарафону, молиться на Я не *** бо сам *** так як не може думати, аналізувати та відрізнити де правда , а де брехня. На всіх виборах він голосував за неукраїнські партії і сили. Такі стають ворожими інформаторами і навідниками ворожих ракетних та артилерійських систем, а попавши на окуповану територію стають поплічниками окупантів. Він не висовується і не пожертвував на оборону жодної гривні, а при зміні ситуації одразу під неї підлаштовується. Тому я не бачу абсолютно ніякої різниці між тим, хто наводить ракети на цілі в Україні, і тими хто наводить фейсбук на наші дописи, адже і ракети і фейсбук б’ють по Україні.
14. 02 2023 р. м. Вінниця.
ID:
973840
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 14.02.2023 23:28:15
© дата внесення змiн: 14.02.2023 23:28:15
автор: Мирослав Вересюк
Вкажіть причину вашої скарги
|
