Ти — чужий, та — напрочуд рідний.
Як це сталося, хто б сказав...
Десь роками блукав безслідно
По тере́нах чужих держав.
Та, коли загриміло раптом, —
В Україну прийшла війна,
Добровільно ти став... солдатом,
Бо земля в тебе — лиш одна.
Проти цього були причини —
Закордонна стабільність, вік...
Та ознаки прості людини
Довели, що ти — чоловік.
І, пройшовши всі кола пекла,
Повернувся додому ти.
Досі сняться бої запеклі,
Де потрібно вперед іти.
Досі рани турбують часто,
Та боїшся новин звідтіль...
Прошу в Бога для тебе щастя,
Та чекаю на хліб і сіль.
