Блукає невідступно за тобою
вагання – краще м а т и чи лиш б у т ь?
Наповнюєшся тугою журбою
за волею, яку вдалось відчуть,
поринувши єством всім з головою
в фантазії і мрії, що несуть
подалі від обов'язків і гною
на світлий і ясний пізнання путь.
Приземленість – це щастя чи біда?
Якою б не була твоя мета,
не справджує життя твоїх чекань,
і із-за того, що ця буднів сила
тобі підрізує постійно крила,
боїшся власних ти фантазувань.