Сиджу недалеко і граю
В тупу непривітливу гру
І ролі нові обираю
Задіти би душу твою
Вдіваю огидливі маски
Щоб знову вдавати чужу
І зошити викидаю
І рву сторінки на вітру
Серця розбивала як помсту
Твоєж я ітак незміню
Зігріти старалась холодне
Та кригу ту нерозтоплю
Холодні напружені руки
І сцена уся у снігу
Стою одурію сьогодні
А завтра тебе незнайду
Ти знову залишив в безодні
А я знову пропаду
Та знаєш можливості наші
Вбивають реальність мою....