Бережи кохану жінку,
Чухай спинку їй,
Бо почухає, їй Богу,
Парубок чужий!
Поливай, як квітку дивну,
Ніжністю її,
Не співають у неволі
Пісні солов’ї.
Діамантів слів розкішних
Ти їй не жалій –
І турботою засяє
Дім веселий твій.
Джерело довіри чисте
Злагоду дає,
Це – багатство найцінніше
У житті твоє.