У світах покраяних,
У серцях поранених
Просять всіх покаятись,
Левів стати ланями.
Сиплють з моря піною
в береги високії,
Всіх своєю мірою
Чудиська безокії
Втомлюють, нацьковують
тарганів вгодованих.
Через зуби спльовують
пращурів катованих.
Заливає слиною
голови розмочені.
Ллють розсіл та плісняву
в груди потолочені.
Все зникає, котиться,
Рветься, б’ється, сиплеться.
Може щось народиться.
Між кістками випнеться.
Проросте крізь тісняву,
Свіжеє, зеленеє,
Заколише піснею,
Побіжить з оленями,
Бризне в небо краплями –
Місяченько вмиється.
Під зірками-кралями
Щось незвичне діється.
Вовки дикість радують,
Линуть сумом-піснею.
Свято поміж плавнями,
Під горою лисою.
З очей світло дивиться,
Руки пестить просяться.
Попечешся голосом,
Думки в небі носяться.
Із’явилось сонечко –
Вовченя веселеє,
А у лиса – донечка,
А у мене Леля є.
Показились риби всі,
Полякали привидів,
Розхитали озеро,
Розляглися принадно.
Думи твої карії,
Очі твої дивнії
Землю геть поранили,
В небо тихо линули.
Закидали сивий млин
Колядою хмільною.
Губи сіють терпкий кмин
Між струмками синіми.
Вибухи прокотяться
Скронями та луками.
Коні пити просяться,
Несуть щастя з муками.
Перемелють жорнами
Гроші і коштовності,
Бо не люблять сущики
Зайвої солоності.
Розкладу на часточки,
Розкуйовджу пір’ячко.
Сповивати рано ще –
Сохне в хаті зіллячко.
Козаки прокинуться,
Вкриють світ чупринами.
Засміються вулики
Барвами олійними.
Там, де ліс чорніється,
Лихо долі жебрає.
Хай собі розвіється,
Біле, сухоребреє.
Поки ще хурделиця
Ниє і комизиться,
Та Різдво відбулося,
Кутя в стелю дивиться.
Покришилась доленька
Чебрецем і м’ятою,
Струменить між пальцями
Гривою крилатою.
Напували Сурою,
Заквітчали Ладою,
Кличуть в поле, в житечко,
Полохати марево.
Жайворонь розсиплеться
Стінами-покосами,
Як торкнешся серденька
Ніженьками босими.
23.12.2000
свіжо й чисто.
