Приходить січень до нас вже знову,
Забудьте смутки, горя й болі,
Збагніть же радість свят зимових,
Фортуни усмішки та Долі.
Новий рік
Хтось каже: «Новий рік уже іде»,
Довкола оглянувсь, не бачу я,
Чи видно постать за полем де-не-де7
Чи сніг припорошив сліди взуття?
Чи десь натрапив Новий рік в шинок,
Втомився цілий грудень він іти,
Зігріли пестощі вина й жінок?
Чекає Новий рік вже до весни.
Хтось каже: «Новий рік уже настав»,
Хоч дата січень, все ота зима,
І крига дальше покриває став.
Тепла як не було, так і нема.
Та почекаймо місяців зо два,
Розділить сонце кригу на куски,
Вернеться ластівка до свого гнізда,
Дерева вкриють народжені бруньки.
Тоді вже впевнено промовлю я:
«Ось там струмочок пісеньку заграв,
То справді Новий рік уже настав,
Радійте, прийшла до нас весна!»
2011. 01.01. 01.19.
Минає тридекадник в бруді знову,
Один ще день грудневий на додачу.
Втрачає хтось одинадцяте слово
І просить Діда про мороз і вдачу.
Вже знятий майже календар настінний,
Як завше, пил стираєм до неділі.
Зникає грудень, зранку – день насічний
Декада знов, зимових прагнень й цілей.
Отак стрічаєм зміну місяцеву
Посеред бажаних думок зимою,
Чекаєм Ганса снігу королеву.
Як в давній час, стрічаймо рік,
також, весною!
2011. 30.12. по обіді.
Оце в Тобі вже заговорив справжній слов"янин...
Нашарували... І ввібрали в себе ми багато,
І кожен день... якесь чужинне свято...
******* Влучно, і насправді - серцю близьке... і свідомості!..
Ярослав Дорожний відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00