В моєму серці смуток не прописаний.
Він то приходить, а то знову йде.
Мої вірші душі ще не написані,
А крізь весну... волоссячко сіде.
Мої жалі не стануть вам цікавими,
Хоч як їх на папері не клади.
Сумую за словами, за ласкавими,
Та їх не вижмеш з подруги води.
Бува зустріну друга, аж заплачуся,
А він погріє душу п’ять хвилин...
Я в списках друзів більше вже не значуся,
Якби в житті лишився хоч один…
В моїй душі весна. З ким поділитися?
Кому потрібні радощі мої?
Щаслива я, та боязнь помилитися
Щодня в душі, мов диких бджіл рої.
В моєму серці почуття несказанне
І я про нього вам не розкажу.
Немає щирості, усе медком помазане.
Мастіть-мастіть, я й пальці оближу.
В моєму серці муза не прописана,
Вона приходить, а то знову йде.
Мого життя поема не дописана,
А крізь весну волоссячко сіде...
2001
