UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Маргарита Шеверногая (Каменева): Життя, сповнене болю, або Синдром доктора Хауса - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Ольга Папінко, 10.03.2013 - 01:16
нікуди ви не відстали і ні від якого життя) Сленг залишається сленгом, просто я висловлююсь на тій "мові", на якій мені зручно, в яку я вже втягнулася.) Як би там не було - чекаю на ваші нові роботи)
Ольга Папінко, 10.03.2013 - 00:58
В тому осередку, де я тусуюсь і друкуюсь крім цього сайту, жанр вашої замальовки (віньєтки) був би агнст. Так ось, цей самий агнст (жанр прози та поезії, що вазує на наявність у творі сильних фізичних, але частіше душевних переживань персонажу, депресивних мотивів та драматичних подій) вийшов досить лайтовим, але не менш чіпляючим. Можливо, добре і те, що вашого болю я не відчула, але сама знаю, шо то таке, коли болить. Образи дуже гармонійні вийшли, немає ні одного зайвого слова. Продовження не напрошується саме по собі, та хотілось би якоїсь однієї фінальної фрази: без пафосу, як і весь текст, але влучної, в стилі Шекспірівського "Бути чи не бути". Ех, відвикла я від україномовної прози, все більш на російській сиджу... 5/5 - і хай весь світ зачекає) Маргарита Шеверногая (Каменева) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Чесно кажучи, не знала, що я так відстала від життя... Можливо, тому, що нещодавно перестала соромитись десь друкувати власні твори... Але дякую, що відкриваєте мені очі)))
Іванна Шкромида, 18.12.2012 - 01:01
Вибачте, якщо змусила Вас пригадати не зовсім приємні речі.Я , звісно, ніколи не зможу зрозуміти такого стану. Але тішусь з того, що Ви знайшли в собі сили одужати! Це багатого варте. Маргарита Шеверногая (Каменева) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Та ні, я не просто пригадую. Навпаки, намагаюсь не забувати, тоді інакше сприймаєш життя.А Вам бажаю таки ніколи не відчути такого! Іванна Шкромида, 18.12.2012 - 00:44
от ще хочу запитати, а це Ви вигадали, чи справді є якийсь прототип?
Маргарита Шеверногая (Каменева) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ця мініатюрка була написана влітку, коли я й справді нічого не могла... І думала, що це - назавжди... Можливо, Ви помітили, що вона незакінчена. Я писала її олівцем (бо коли лежиш на спині, паста в ручці перетікає - не будеш писати!) в записнику. Тоді навіть в ноутбуці набрати не могла, бо не можна було сидіти... А коли через деякий час знайшла її (повернувшись із санаторію), не змогла дописати, так змінились мої відчуття... Розумієте, я теж була егоїсткою! Коли мене привезли в санаторій, я плакала і жаліла себе. Та коли побачила там людей, дуже хворих, але життєрадісних, творчих, які чогось прагнуть, - одразу видужала! Бо потрібно не жаліти себе, а діяти - і жити далі! Через тиждень я вже ходила на дискотеку, крутила хула-хуп і виконувала танець живота! А "синдром доктора Хауса" вирішила залишити таким, як був... на згадку... І може, іншим теж буде цікаво... Іванна Шкромида, 18.12.2012 - 00:37
ой... я чуть не розплакаласьсхоже на сторінку особистого щоденника Маргарита Шеверногая (Каменева) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так і задумано. Дякую за співчуття!
|
|
|
|||||||||||||||||||||||
