Вдень соборності та злуки,
З заходу на схід.
Всі візьмемося за руки
Бо один ми рід.
Нащо нам ворогувати ?
І що нам ділить?
Україна наша мати ,
тож давайте жить
Як ведеться між братами,
Як одна сім‘я,
Щоб не хиріти роками
Тож і ти,і я.
Згоді підемо назустріч
І розтане лід.
Дружно станемо пліч – опліч
Проти горя й бід
Будем в злагоді і мирі
Щастя будувать
Бо у ворожнечім вирі ,
Тільки руйнувать
Тож візьмемося за руки
Скажем на ввесь світ,
В День Соборності та Злуки
-Ми один нарід!
Обіймись , Україно!
Нам до болю потрібне єднання!
Обіймись, Україно , навіки обіймись,
Як будеш єдина , то будеш щаслива ,
Прапор волі злітатиме ввись!
Негативні сили намагаються роз"єднати українців та поділити Україну, та на цей раз їм це не вдасться, на сторожі наша пильність, єдність, нам допомагає Всевишній! Прочитайте і мого вірша "Ми носії небесного вогню..." - до Дня Соборності України
євген уткін відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Жаль, що поміж нас прижились: інертність, байдужість, безвідповідальність і тут нам Господь не допоможе, вірніше - На Бога надійся, а сам ....