(майже пісня)
Плаче вітер, плаче вітер...
І додолу хилить віти.
Гнуться віти у тополі,
Сумно вітру в моїй долі.
Гнуться віти у тополі,
Тісно вітру в моїй долі.
Смійся, вітре, смійся, сильний!
Не ламай мене, красиву,
А принось мені щорання
Гарну звістку про кохання!
А принось мені щорання
Світлу звістку про кохання!
Як нема від кого нести,
Хай твоя любов воскресне.
Не обламуй мої віти,
Ти ж бо ніжний, сильний вітре.
Не обламуй мої віти,
Ти ж бо справжній, сильний вітре.
Плаче вітер, плаче вітер...
І додолу хилить віти.
Гнуться віти у тополі,
Плаче вітер в моїй долі…
Гнуться віти у тополі,
Доля вітру в моїй долі…
Катерина Шульга відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую, Олександре!!! Хай і Ваша душа невпинно співає: коли -сумної , а коли - веселої, бо ж: "Мова - це пісня душі, покладена на слова." (Дмитро Білоус).
Не зламаю твої віти,
Бо красою не радити,
А з дощем помию лисття,
Щоб заграло як намисто...
А з дощем помию лисття,
Щоб заграло як намисто...
Рожжену по небу хмари,
Щоб листочки просихали,
Щоб стрункою знов стояла,
Тихо пісеньку співала...
Щоб стрункою знов стояла,
Тихо пісеньку співала...
Катерина Шульга відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
К Л А С!!! Поза будь-якими сумнівами, у Вашій душі, Володимире Михайловичу весна вже остаточно розбудилась! ДЯКУЮ ЗА ТАКУ ЛІРИЧНУ РЕАКЦІЮ НА МОЮ ТВОРЧІСТЬ!!! ВАМ -ЛИШЕ ДОБРА І НЕВИЧЕРПНОГО НАТХНЕННЯ!!!