Неможливо аналізувати людину, схожу, як дві краплі води на себе…
Було важко пізнати саму себе.вона не знала,що відчуває до нього,але знала напевне,що відчуває щось незвичне.розуміла,що це підлітковий максималізм і так далі.але всередині було якось не так…догади.суцільні догади навколо.неможливо аналізувати людину,схожу,як дві краплі води,на себе.вона губилась у догадах і міркуваннях.вона хотіла,щоб він був її.лише її.неважливо коли.зараз.потім.місяць.рік.просто вона знала,що він – її.тільки її.що тільки він потрібен їй.надіялась,що він з часом усвідомить те саме стосовно неї.хто б не був ,у будь-який час біля неї,вона чекала саме ЙОГО.звинувачувала себе у цьому відчутті,але розуміла,що варто йому покликати і вона підбіжить.не просто прийде,а саме прибіжить.важко це пояснити.важко усвідомити свою безпомічність стосовно нього…важко миритись з нею і неможливо змиритись повністю ,але немає інших варіантів.таке враження,що вона прив’язана до нього нитками.невидимими нитками,які неможливо розірвати розчаруваннями,людьми,часом,емоціями,віком.нічим.свого роду залежність.можна говорити ,писати ,думати годинами.але не передати словами,текстом
Тільки зараз вона зрозуміла,що означає пробачати…він зрадив.а вона пробачила.не забула, але пробачила.вміючи вчитись на власних помилках,вона не змогла навчитись на цій.на останній…усвідомлюючи всі наслідки необдуманих вчинків,вона навіть не подумала пожаліти про зроблене.навіть не так- вона не роздумуючи зробила б те саме знаючи про всі наслідки.
Вперше в житті вона зрозуміла,що слова у порівнянні з відчуттями просто ніщо.неможливо передати всі відчуття,переживання,емоції.а найголовніше – почуття.ті ,що до нього…пов’язані з ним.грунтуються на ньому.
Неможливо аналізувати людину,схожу,як дві краплі води на себе…
