Соловейко тьох-да-тьох співає без впину,
Ненароком розбудив молоду дівчину,
– Ой не співай, соловейко, я тебе благаю,
Десь поїхав мій миленький, а куди не знаю?
Кажуть люди знайшов іншу, серце завмирає,
Скажи мені, соловейку, чи ще пам’ятає?
Мої ніжні поцілунки, слова про кохання,
Чи цілує уже інша, а мені – страждання.
Чому замовк, та не хочеш правди розказати,
Вже світає зозуленька почала кувати,
– Не куй, не куй, зозуленько, я тебе благаю,
Без коханого на світі жити не бажаю.
Накувала літ багато, чом не зупинилась,
Краще б я на світ цей білий була не родилась.
http://antonina.in.ua/index.php/pro-zhittya/189-bidolashna-divchina.html
5/5+++! 
