Коли торкне край неба Сонце-обруч,
Пустивши струни-промені між хмар -
Твоїм світанком я прокинусь поруч.
На фоні звуків сонячних кіфар
Тебе розбуджу ніжним поцілунком,
Південним вітром пеститиму всю
І, визрівши з світанку - твоїм ранком...
(Затримати б на довше мить оцю).
А потім стану днем твоїм супутнім..,
І сутінком торкнувши твоїх пліч,
Обернуся у вечір незабутній,
Моя ти, зореока диво ніч.
Ромо! По-перше хочу привітатися ,бо 10 днів в лікарні,страшно за всіма скучила,по-друге тільки відкрила цей вірш,а в очі сяйвом картинка-читаю і гріє від першої до останньої буквиці!
Бойчук Роман відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Доброго дня Вам, пані Дануто! Радий, що Ви вже дома і з НАМИ) Мені Леся казала, що Ви занедужали! Сподіваюсь все вже по заду?! Тепер до творчої праці!!!)) Спасибі щиро за такий теплий відгук. Приємно, що зігрів Вас цим віршем! Будьте нам здоровими!!!
Так і є! Пригріло!!! Дякую тобі, друже! 
