Прогнози погоди скидаються на гіпнози,
Масове зомботворення і стовпотворіння.
У крові і лімфі розчиняються сльози,
Або сльози розчиняють у собі лімфу.
Контролюю вітер флюгером і суцвіттям кульбаби,
Визначаю ту точку роси, коли туман влягається
в твоє волосся,
Намагаюся з’єднати хмари із рогачами,
У словниках шукаю дефініції відчаю і безодні.
У легенді топографічної карти вказано:
«Безодня – це коли без одного». Мабуть, без тебе.
Відчай починається з чаю, вечірньої кави чи морфію,
Який розділяєш на морфи, а потім – фонеми.
Ти визначаєш маршрути і дози, занотовуєш інтервали:
Нона, децима, секунда, терція, кварта,
Розшукуючи можливість пробратися у безодню,
Координат якої немає на жодній географічній карті.
