І у серцях
немає нам рятунку
усе вода
і сльози і молитви
що заливає
згарища і битви
пустим жалом
жахів хмільного трунку
В серцях у наших
звалище рахунків
бажань невтілених
і правди нам не треба
ілюзій гори скніють
просто неба
на склі в мороз
малюють візерунки
І так живемо
показно сміливі
в публічності
слова кидаєм лунко
та у серцях
немає нам рятунку
А замки із піску
змітає злива
Весною ж ледь помітно полохливо
крізь лід росте чи совість чи сумління
та ми наверх навалюєм каміння
щоб замки із піску змітала злива
І у серцях наших
немає рятунку нам ...