Здавалося б чому мені скучати...
Ми ж бо ніхто, знайомі тільки мить,
Яка повз довгі роки пролягає
І ехом у душі моїй дзвенить...
Здавалося б за чим мені скучати...
Між нами все так просто вже давно,
Бо не пили з тобою вдвох лиш каву
Та не вертались пізно із кіно...
Здавалося б за ким мені скучати...
Мені ж немає що тобі кричать,
Точніш нема того, про що сказати
Змогла б, дивившись в очі, що блищать...
Здавалося б чому мені скучати,
Ми ж бо ніхто і будемо ніким,
Хоч буду в натовпі весь час шукати
Та проводжати поглядом німим...
чудовий вірш
