Молоді грабчаки заплелися в тини,
Кругом хати неначе чотири сини,
На стежині батьківській варту взяв старший син,
А ворота сторожить наймолодший – Максим.
Мої любі сини – грабчакові тини,
Тато й мама не знають вам на світі ціни,
Бережіть чисте небо, без хмаринок вгорі,
Повертайтеся завжди на батьківський поріг.
Я тобі, перший сину, поклоняюсь до ніг,
Ти в житті, як найстарший, що зумів те зберіг,
Другий син – це надія і батьківське плече,
Через те захотілося батькові ще…
А мале янголятко, як утіха усім,
Певно так і назвали його йменням Максим…
Хай ростуть довкіл хати грабчакові тини,
Бережуть стару хату чотири сини!!!
Гарний і добрий вірш! 
