Коли погасне світло,
І стане темно навкруги,
Тоді так стане гірко,
Що вистачить на два світи.
Такий мороз мене обволікає,
А всередині покриває лід,
Тоді, коли тебе зі мной немає,
Коли зникає у житті твій слід.
Коли настане темрява,
Немає сенсу очі закривать.
Я іноді буваю впевнена,
Що легше тебе вигадать.
Тоді все стане ясно,
Що й очі може засліпить.
Тоді полюбиш, звісно,
І будеш поруч кожну мить.
Я тут помрію, уявлю,
Як ми - це цілий світ.
І образ твій вловлю,
Із серця не пущу.
Все ж легше тебе вигадать,
Ані ж отак все жить у сні.
Все ж легше тебе вигадать,
Ані ж чекать тебе в реальності.
