Ти лиш на мить та все ж дала,
Мені надію сподіватись.
Лише у сні, та все ж була,
Я міг тобою милуватись.
Лиш три секунди цього сна,
Я міг з тобою обніматись.
Та в цілім світі лиш одна,
Із ким хотів би просинатись.
Не відпускав тебе у сні,
І наяву не відпускаю.
Хоч знаю точно, що мені,
Не просто це, та я тримаю.
Твою долоню і благаю,
Щоб Бог простив мене,бо знаю,
Таких як я також прощають,
Що долю різко розвертають.
Та все ж щасливий, що кохаю,
Свою красуню , та жадаю.
До серця ніжно пригортаю.
А наяву як жить не знаю.
І серце завмирає,коли вона питає:
Мене ти хочеш? Я ж то знаю!
На почуттях твоїх лиш граю,
Та все ж у серце не пускаю.
Та вірю я, що ти чекаєш,
Від мене вісточки, дзвінка.
До серця свого не пускаєш,
Бо ти ще зовсім молода.
Прийде ще день і ти розтаєш,
В моїх обіймах я прийму.
І ти мене ще покохаєш,
Як уві сні, так наяву!
