Куди б не вели дороги, на захід, чи то на схід,
Чи вірити давній прикметі, що всі вони йдуть у Рим,
Та де б я не заблукала, кругом залишаю слід
І тягне мене додому душа моя піліґрим.
Це те, що завжди я маю, що завше у серці живе,
Стежини й дороги додому прокладені в нім назавжди,
Там вічне цвітіння розмаю і радість на хмарах пливе,
Веселкою мчаться у снах туди поїзди.
Найм'ягша у світі постіль зігріє у люті морози,
Відкине усі тривоги далеко за небокрай,
І мамині теплі руки осушать колючі сльози,
Печаль, із-під ніг, викрадає удома шахрай.
Мій дім — це моя фортеця, під куполом щастя стоїть,
Душа молодіє вдома і смуток трима на застібці,
І добрі, веселі ноти, емоцій моїх розмаїть,
І тиха, легка розмова під виноградом в бесідці.
Додому ведуть дороги, додому ведуть стежини,
Степи, полонини, ріки і навіть Чумацький Шлях,
І де б не шукала я щастя, нічого дорожче родини
Немає на білім світі, у горах, в пустелі і в чистих зелених полях.
03.01.2016 р.
"найм'якша"; "шахрай" не годиться; "альтанка", а не "бесідка": "в альтанці" римується добре; "дорожче родини" не годиться, там легко "і де б не шукала я щастя, дорожчого від родини немає" – і далі до ( не полях, а "світах" останнє слово); нікого не слухайте: хто невдоволений, той помиляється
Юлія Нова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Це не поезія - своєрідний речитатив.Ну немає
міри ... Накопичення слів ...
Але це не означає, що Ви якісь , скажімо,
недолугі, не ображайтеся на негативну
критику, побільше ознайомлюйтеся з творами
даного сайту, і все буде в нормі. Удачі ...
Юлія Нова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Я не ображаюсь, що у мене на душі, те й пишу і не обов'язково воно повинно комусь подобатись... Удачі...
