Так гарно навколо...Весна вже настала,
На березі річки русалка блукала.
Замріяна тиха вона раптом стала,
Чомусь не раділа. Чогось сумувала.
Постояла трішки, а потім присіла,
Так ніби у неї душа заболіла.
А може відчуло у неї серденько,
Що станеться лихо вночі, чи раненько.
Над річкою тихо шепталися лози,
В русалки неждано закапали сльози.
І їй пригадались Аїд й Персефона,
Еринії підлі діждалися помсти.
Помстились русалці і людям помстились,
Щоб їх пам"ятали, щоб їм лиш молились.
Танатосу богу і богу Аїду,
Щоб їм віддавали і розум, і силу,
Тоді б Еринії по світу носились,
З підземного царства на Землю спустились.
Не вірить русалка ні людям, ні долі,
Та мститись не хочу, бажає лиш волі,
Щоб знову, як завжди, у річці купатись,
З людьми жартувати, над ними сміятись...
Та раптом навколо усе загриміло,
Здалося у річці вода закипіла.
І біль, і спекоту русалка відчула,
Злякалася дуже, під воду пірнула.
Сховалась русалка, а ми не сховались,
Нукліди і болі надовго зостались.
Живемо ми з ними і діти, й онуки,
Не зникли ще болі, тривоги і муки.
Не кануть у Лету пекельні страждання,
Лишилися людям навік сподівання,
Що більш не допустить: і розум, і влада,
Таке божевілля, таке безталання...
геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Ганю! Писала давно, а тут трохи напартачила, довелось,(дякуючи zangu), виправляти, хоча в словниках є і Аїд, і Аід, але може й добре, що є в нашому КП такі ревні і суворі читачі, то щось і ми в них навчимося.
Багато болі ,багато страждань...Лишилося людям сподівання...Дуже дякую ВАМ за такі чудові слова!!!ВАМ Бог дав талант пишіть,ми будемо тішитися вашою поєзією!
геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Ніно! Болі і страждання, надії й сподівання, було і є, й лишилось, дай, Боже, щоб спинилось...