обкладинка тверда, а під нею міста паперові,
і по вуличках там карколомний несеться сюжет,
поспішають за ним такі схожі на нас же герої
з паралельних світів і відкритих Уяви планет
і незчуєшся, як станеш з ними таким нерозлучним
і емоцій клубок стане в горлі від тих віражів,
а як автор-творець тобі в серце прямісінько влучить,
проживеш ти із ними сезони найважчих дощів
та це лиш епізод, шоу мусить тривати і далі
і ось котититься сонце по схилі стрімких пірамід,
о які завитки, розгалуження й нові спіралі,
ну, а потім таке, про що й мріяти навіть не смів
книга - острів скарбів, вибирай що завгодно напам'ять:
гостре лезо ідей чи лірично-мусліновий стиль,
атмосферу епох (Лаври дзвін чи шпилі Нотр-Даму),
а тут гумору пирск чи життєвих поновлення сил
що, стомивсь ? відпочинь від скаженого темпу,
філософський пасаж, елегантно-приємна деталь,
непомітний зворот, що навіює спогади теплі,
книга - імпульс для всіх незгасаючих душ коливань
до фіналу веде незворотно рука провидіння,
під завісу саму ще каскади нежданних пригод,
а в свідомості ще миготітимуть довго видіння,
лиш чорнило й папір, але скільки у цім насолод
ось остання сторінка... прощання уже не минути,
мимовільно рука гладить, наче ефес, корінець,
із кварталу полиць новий житель тепер незабутній,
а у справжніх історій завжди нескінченний кінець
07.05.2016