позбавився музи у джунглях свого потойбіччя
не потрібні слова для доторку до твоєї душі
ти десь живеш, десь не знаєш горя узбіччя
і страждаєш, віддаючи мені все
поміж нами три сотні мінливих галактик
між мною і мною недостатньо тебе
ти розмножуєш свої океани сльозами
а я з вен вичавлюю землетруси небес
мої думки липнуть до тебе трохи швидше за світло
і пірнають в гущавину вавилонських лісів
шукаю твої ескізи в інших непомітно
в останньому вимірі ти п'ятий елемент
